Історична довідка
Документальних матеріалів про виникнення с. Зориківка не збереглося, але існує легенда. У далекі часи наша місцевість була болотистою. Серед боліт протікала річка Камишна. На лівому березі річки були невеликі, але глибокі озера. Далі простяглися широкі луки. На правому березі - багаті ліси, що дістали назву Решетнякова стінка.
Правий берег річки Камишної особливо сподобався козаку Зорику. Тут він і поселився. Йшли роки, у Зорика з'явилися сусіди, все більша територія обживалася новими поселенцями. Трудолюбиві люди посадили сади, обробили землю і збудували будинки. А називати себе почали зорківчанами, по прізвищу найстарішого жителя. Так і з'явилася назва у нашого села - Зориківка.
Півнівка була заснована пізніше. Засновником села вважається Півень-козак із Острозького полку. За ним почали будувати садиби й інші поселенці. Поступово село ставало все більшим, розросталося й зеленіло. За ім'ям першого поселенця село і дістало назву –Півнівка. У ньому жили переважно заможні люди. Так, як навколо села було багато горбів, то існувало 6 вітряних млинів, а на річці Камишній - 1 водяний. Жителі Півнівки почали постачати продукти у місто, а пізніше у Росію. У XIX ст. купець Бабешко закуповував курей, привозив їх у Півнівку, де їх відгодовували та продавали до Австрії. Своєю торговельною операцією Бабешко поклав основу Російсько-Австрійському торговому об'єднанню (РАТО). У 1827 році у селі Півнівка він побудував за свої кошти Троїцький собор.
Село Зориківка було волосним центром. До Зориківської волості входили села: Півнівка, Кабичино, Морозівка та хутір Сухий.
Жителі села займалися сільським господарством. Більшість господарств були одноосібними. Селяни вирощували зерно, розводили худобу.
У 1895 р. в Зориківці була побудована дільнична лікарня та при земській управі було відкрито клас для навчання дітей. Вони навчалися в однокласній кімнаті, а екзамени здавали в с. Великоцьк.
У 1896 р. була побудована трикласна школа в Зориківці, а в 1911 р.- в Півнівці. Вже в 20-ті роки в селі Зориківка була відкрита хата – читальня. При ній працювала невелика бібліотека, гуртки художньої самодіяльності, показували кінофільми.
У 1928 р. на території села (в південній його частині) була організована комуна «Червона Нива».
У 1930 р був створений колгосп ім. Косіора. Колгосп був великий, землі багато, керувати господарством було важко, тому в 1930 р. його поділили на два: колгосп ім. Косіора і колгосп ім. Петровського.
У селі Півнівка були створені колгоспи «Марті» та ім. Войкова.
В хуторі Сухий був створений колгосп ім.Яковлєва.
Мирна праця жителів сіл Зориківка та Півнівка була перервана віроломним нападом гітлерівської Німеччини.
Наше село Півнівка увійшло до підручників з історії України, як село з якого почалось визволення України від фашистських загарбників. 18 грудня 1942р. розвідники 195 гв. ст. дивізії увійшли в село Півнівка. Вночі у віконце хати Т.С.Данильченко тихо постукали. Пустила в хату, нагодувала. Бійці переночували, а вранці пішли далі, переслідуючи ворога. Так і стала хата Т.С. Данильченко – першою визволеною хатою на Україні.
Наступного дня воїни 195 гв. ст. дивізії звільнили від фашистів села Зориківку, Морозівку, Микільськ.
Після закінчення Другої Світової війни почалася відбудова нашого села.
У 1967 році було побудовано дитячий садок в с. Зориківка, в 1971 році будинок культури, в 1981 році відкрили нову восьмирічну школу, яка з часом стала загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів.
